1. Словник української мови у 20 томах

самодіяльник

САМОДІЯ́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Учасник самодіяльності (у 2 знач.).

На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодіяльник — самодія́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. самодіяльник — -а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самодіяльник — САМОДІЯ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.). На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Смолич, День.., 1950, 30). Словник української мови в 11 томах