самодіяльний

САМОДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.).

Самодіяльна громадська організація;

// Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою.

Довго, заїкаючись, перебиваючи один одного, пояснювали [хлопці], що вони самодіяльні майстри і бажають допомогти будівельникам (Ю. Збанацький);

// Який здійснюється за почином мас.

Хрещатиком знову проходили самодіяльні маніфестації (Ю. Смолич).

2. Стос. до самодіяльності (у 2 знач.).

Поряд з мистецтвом професіональним втілює силу народної талановитості самодіяльне мистецтво (М. Рильський);

Самодіяльний драмгурток при клубі “Металіст” не ставив жодної п'єси, де б не було ролі для незрівнянного коміка – дяді Вані (Ю. Яновський);

Христина вирішила влаштувати невеликий самодіяльний концерт, присвячений відкриттю емтеесівського клубу (Ю. Збанацький);

Державний народний хор виконував пісню самодіяльного композитора “Верховино, мати моя” (І. Волошин).

3. спец. Який займається будь-якою діяльністю, що дає заробіток; той, хто має самостійний заробіток.

Сучасна .. статистика поділяє все населення на дві категорії – економічно активне (самодіяльне) і неактивне (несамодіяльне) (з наук. літ.).