самодіяльний

Значення в інших словниках

1. самодіяльний — самодія́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. самодіяльний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). || Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою. || Який здійснюється за почином мас. 2》 Стос. до самодіяльності (у 2 знач.). 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самодіяльний — САМОДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). Самодіяльна громадська організація; // Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою. Словник української мови у 20 томах
4. самодіяльний — САМОДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС... Словник української мови в 11 томах