1. Словник української мови в 11 томах

самозабутньо

САМОЗАБУ́ТНЬО. Присл. до самозабу́тній.

Вона знає, як самозабутньо батько любить її (Гончар, Тронка, 1963, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозабутньо — самозабу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самозабутньо — Присл. до самозабутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозабутньо — САМОЗАБУ́ТНЬО. Присл. до самозабу́тній. Вона знає, як самозабутньо батько любить її (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах