самозаглиблений
САМОЗАГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання.
Павло оглянувся, але побачив, що Марко вже сидить міцний і самозаглиблений (Кир., Вибр., 1960, 28);
// Який свідчить про заглиблення у себе, у свій внутрішній світ.
Всі зупинились: одні в захваті, інші в мовчазному подиві, а ще інші в самозаглибленому спогляданні (Довж., І, 1958, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозаглиблений — самозагли́блений прикметник Орфографічний словник української мови
- самозаглиблений — -а, -е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. || Який свідчить про заглиблення в себе, у свій внутрішній світ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозаглиблений — САМОЗАГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Павло оглянувся, але побачив, що Марко вже сидить міцний і самозаглиблений (І. Кириленко); // Який свідчить про заглиблення у себе, у свій внутрішній світ. Словник української мови у 20 томах