самозаглиблення
САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ, я, с. Заглиблення у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання.
Можна собі уявити, в якому стані внутрішнього напруження та самозаглиблення був Арсен під час концерту, якщо він нікого й нічого не бачив і не чув (Дмит., Розлука, 1957, 229);
Деякі поети декадансу шукають виходу із стану занепаду, але пошуки їх зводяться до самозаглиблення.., створення культу особи самого митця (Рад. літ-во, 12, 1969, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозаглиблення — самозагли́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самозаглиблення — -я, с. Заглиблення в себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозаглиблення — САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ, я, с. Заглиблення у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Можна собі уявити, в якому стані внутрішнього напруження та самозаглиблення був Арсен під час концерту, якщо він нікого й нічого не бачив і не чув (Л. Словник української мови у 20 томах
- самозаглиблення — САМОСПОГЛЯДА́ННЯ (заглиблення у свій внутрішній духовний світ), САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні. Він посивів за ці кілька хвилин (О. Довженко); Поет (І. Словник синонімів української мови