1. Словник української мови в 11 томах

самозакоханий

САМОЗАКО́ХАНИЙ, а, е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях і т. ін.

— Ти —— обмежена, а думаєш, що все знаєш, бо самозакохана (Донч., V, 1957, 316);

Куліш манірний, красивий, самозакоханий, як завжди, пишномовно зустрів Тараса (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 396);

*Образно. Скоро їх [чайок] зовсім не стає видно. Лише крізь вуркотливий гомін самозакоханого моря ледь чутно долинають сюди жалісливі оклики віковічних мешканців цього голубого простору (Логв., Давні рани, 1961, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозакоханий — самозако́ханий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самозакоханий — -а, -е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозакоханий — САМОЗАКО́ХАНИЙ, а, е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях і т. ін. – Ти – обмежена, а думаєш, що все знаєш, бо самозакохана (О. Словник української мови у 20 томах
  4. самозакоханий — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді... Словник синонімів української мови