самозакоханий

САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді, виняткових здібностях і т. ін.). Це оптиміст та життєлюб, він рожевий і самовпевнений до нахабства, почувається, що у нього є і зв'язки й гроші (Ю. Яновський); Великих людей народжувало горе, боротьба й нестатки. Щастя ж народжує лише самозакоханих егоїстів (Є. Гуцало). — Пор. зарозумі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозакоханий — самозако́ханий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самозакоханий — -а, -е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозакоханий — САМОЗАКО́ХАНИЙ, а, е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях і т. ін. – Ти – обмежена, а думаєш, що все знаєш, бо самозакохана (О. Словник української мови у 20 томах
  4. самозакоханий — САМОЗАКО́ХАНИЙ, а, е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях і т. ін. — Ти —— обмежена, а думаєш, що все знаєш, бо самозакохана (Донч. Словник української мови в 11 томах