1. Словник української мови в 11 томах

самозаспокоєний

САМОЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх хід успішним.

Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (Літ. газ., 20.I 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозаспокоєний — самозаспоко́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. самозаспокоєний — -а, -е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх успішними, часом без достатніх підстав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозаспокоєний — САМОЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх хід успішним. Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (з газ.). Словник української мови у 20 томах