1. Словник української мови в 11 томах

самозаспокоєність

САМОЗАСПОКО́ЄНІСТЬ, ності, ж. Стан. за знач. самозаспоко́єний.

Розвиток критики і самокритики, боротьба проти парадності, зарозумілості, самозаспокоєності — найважливіший статутний обов’язок кожної партійної організації, кожного комуніста (Ком. Укр., 7, 1965, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозаспокоєність — самозаспоко́єність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самозаспокоєність — -ності, ж. Стан за знач. самозаспокоєний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозаспокоєність — САМОЗАСПОКО́ЄНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. самозаспоко́єний. Він більше за все боявся, що його потурбують, виведуть зв стану самозаспокоєності (з газ.); Надмірна самозаспокоєність. Словник української мови у 20 томах