1. Словник української мови в 11 томах

самокритично

САМОКРИТИ́ЧНО. Присл. до самокрити́чний.

Молодий архітектор Ліда Коваль [із п’єси О. Корнійчука «Платон Кречет»] ще дуже мало знає життя і людей, не вміє самокритично поставитись до себе і своєї праці (Іст. укр. літ., II, 1956, 562).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокритично — самокрити́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самокритично — Присл. до самокритичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокритично — САМОКРИТИ́ЧНО. Присл. до самокрити́чний. Молодий архітектор Ліда Коваль [із п'єси О. Корнійчука “Платон Кречет”] ще дуже мало знає життя і людей, не вміє самокритично поставитись до себе і своєї праці (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах