1. Словник української мови в 11 томах

самокритичність

САМОКРИТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самокрити́чний.

Тут [на нараді] панував справді ленінський дух самокритичності, високої вимогливості (Рад. Укр., 11.IV 1963, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокритичність — самокрити́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самокритичність — -ності, ж. Властивість за знач. самокритичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокритичність — САМОКРИТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самокрити́чний. Його мова-“мовчання” відкриває якусь особливу внутрішню енергію діалогічної комунікації. Словник української мови у 20 томах