самолюбивість

САМОЛЮБИ́ВІСТЬ, вості, ж. Те саме, що самолю́бство.

Зоя не помітила однієї речі, що була б підлестила її жіночу самолюбивість (Крим., II, 1972, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самолюбивість — самолюби́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самолюбивість — -вості, ж. Те саме, що самолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самолюбивість — САМОЛЮБИ́ВІСТЬ, вості, ж. Те саме, що самолю́бство. Зоя не помітила однієї речі, що була б підлестила її жіночу самолюбивість (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах