самолюбивість
САМОЛЮБИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Те саме, що самолю́бство.
Зоя не помітила однієї речі, що була б підлестила її жіночу самолюбивість (А. Кримський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самолюбивість — самолюби́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самолюбивість — -вості, ж. Те саме, що самолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самолюбивість — САМОЛЮБИ́ВІСТЬ, вості, ж. Те саме, що самолю́бство. Зоя не помітила однієї речі, що була б підлестила її жіночу самолюбивість (Крим., II, 1972, 130). Словник української мови в 11 томах