самолюбиво
САМОЛЮБИ́ВО.
Присл. до самолюби́вий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самолюбиво — самолюби́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самолюбиво — Присл. до самолюбивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самолюбиво — САМОЛЮБИ́ВО. Присл. до самолюби́вий. Словник української мови в 11 томах