1. Словник української мови в 11 томах

самообман

САМООБМА́Н, у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності.

Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман — страшна хвороба… (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 220);

Ольга промовчала, і він заговорив знову: — Ви не бійтесь, що я вас скомпрометую перед вашими кавалерами. Не треба займатись самообманом, панно Річинська. Тепер, коли ви станете «панною без посагу», вони й так не дуже будуть набиватись (Вільде, Сестри.., 1958, 529).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самообман — самообма́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самообман — -у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самообман — Самодурство, див. самодур Словник чужослів Павло Штепа
  4. самообман — САМООБМА́Н, у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман – страшна хвороба... (М. Словник української мови у 20 томах