самообман
САМООБМА́Н, у, ч.
Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності.
Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман – страшна хвороба... (М. Ю. Тарновський);
Ольга промовчала, і він заговорив знову: – Ви не бійтесь, що я вас скомпрометую перед вашими кавалерами. Не треба займатись самообманом, панно Річинська. Тепер, коли ви станете “панною без посагу”, вони й так не дуже будуть набиватись (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самообман — самообма́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самообман — -у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самообман — Самодурство, див. самодур Словник чужослів Павло Штепа
- самообман — САМООБМА́Н, у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман — страшна хвороба… (М. Ю. Тарн., День.. Словник української мови в 11 томах