самоспоглядання
САМОСПОГЛЯДА́ННЯ, я, с. Споглядання власної особи, заглиблення у свій внутрішній духовний світ, у свої почуття, переживання.
З точки зору не особистої, а суспільної, всяке богобудівництво є са́ме любовне самоспоглядання тупого міщанства, немічної обивательщини.. (Ленін, 48, 1974, 223);
Худяков падає мертвий. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні. Він посивів за ці кілька хвилин (Довж., Зач. Десна, 1957, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоспоглядання — самоспогляда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самоспоглядання — -я, с. Споглядання власної особи, заглиблення у свій внутрішній світ, у свої почуття, переживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоспоглядання — САМОСПОГЛЯДА́ННЯ, я, с. Споглядання власної особи, заглиблення у свій внутрішній духовний світ, у свої почуття, переживання. Худяков падає мертвий. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні. Він посивів за ці кілька хвилин (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- самоспоглядання — САМОСПОГЛЯДА́ННЯ (заглиблення у свій внутрішній духовний світ), САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні. Він посивів за ці кілька хвилин (О. Довженко); Поет (І. Словник синонімів української мови