самоспостереження

САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін,; аналіз власного душевного життя.

Ця риса духовного розвитку підлітка — самооцінка, самовираження, самоспостереження, самовиховання — є разом з тим причиною ряду суперечливих явищ, які завдають багато тривог батькам і вчителям (Наука.., 12, 1968, 18);

// Таке спостереження як метод психологічного дослідження.

Недостатній розвиток чи порушення того або іншого механізму пам’яті можна виявити шляхом самоспостереження (Веч. Київ, 9.XII 1968, 3);

Лише окремі радянські психологи розглядають самоспостереження як метод наукового вивчення психіки людини і ставлять його поряд з іншими методами цього вивчення (Рад. психол. наука.., 1958, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоспостереження — самоспостере́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самоспостереження — -я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін.; аналіз власного духовного життя. || Таке спостереження як метод психологічного дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоспостереження — Здатність людини спостерігати за своїми думками, почуттями, діями, вчинками. С. є необхідною умовоюконтролю особистості за перебігом процесу музичного навчання тавиконавства. Словник-довідник музичних термінів
  4. самоспостереження — САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін,; аналіз власного душевного життя. Словник української мови у 20 томах
  5. самоспостереження — САМОСПОГЛЯДА́ННЯ (заглиблення у свій внутрішній духовний світ), САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні. Він посивів за ці кілька хвилин (О. Довженко); Поет (І. Словник синонімів української мови