самоспостереження

САМОСПОГЛЯДА́ННЯ (заглиблення у свій внутрішній духовний світ), САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні. Він посивів за ці кілька хвилин (О. Довженко); Поет (І. Франко) різко засуджує містику, індивідуалізм, самозаглиблення, джерелом яких є страх перед життям (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоспостереження — самоспостере́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самоспостереження — -я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін.; аналіз власного духовного життя. || Таке спостереження як метод психологічного дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоспостереження — Здатність людини спостерігати за своїми думками, почуттями, діями, вчинками. С. є необхідною умовоюконтролю особистості за перебігом процесу музичного навчання тавиконавства. Словник-довідник музичних термінів
  4. самоспостереження — САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін,; аналіз власного душевного життя. Словник української мови у 20 томах
  5. самоспостереження — САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін,; аналіз власного душевного життя. Словник української мови в 11 томах