самоспостереження
САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.
Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін,; аналіз власного душевного життя.
Ця риса духовного розвитку підлітка – самооцінка, самовираження, самоспостереження, самовиховання – є разом з тим причиною ряду суперечливих явищ, які завдають багато тривог батькам і вчителям (з наук.-попул. літ.);
// Таке спостереження як метод психологічного дослідження.
Недостатній розвиток чи порушення того або іншого механізму пам'яті можна виявити шляхом самоспостереження (з газ.);
Лише окремі .. психологи розглядають самоспостереження як метод наукового вивчення психіки людини і ставлять його поряд з іншими методами цього вивчення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоспостереження — самоспостере́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самоспостереження — -я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін.; аналіз власного духовного життя. || Таке спостереження як метод психологічного дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоспостереження — Здатність людини спостерігати за своїми думками, почуттями, діями, вчинками. С. є необхідною умовоюконтролю особистості за перебігом процесу музичного навчання тавиконавства. Словник-довідник музичних термінів
- самоспостереження — САМОСПОГЛЯДА́ННЯ (заглиблення у свій внутрішній духовний світ), САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні. Він посивів за ці кілька хвилин (О. Довженко); Поет (І. Словник синонімів української мови
- самоспостереження — САМОСПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін,; аналіз власного душевного життя. Словник української мови в 11 томах