самотвердіючий

САМОТВЕРДІ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Який тужавіє сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін.

У ливарному виробництві за останні роки створено новий технологічний процес виготовлення стрижнів і форм з рідких самотвердіючих сумішей (Ком. Укр., 6, 1965, 72);

Ще недавно головна увага хірургів була спрямована на вивчення та застосування твердих і самотвердіючих пластмас (Наука.., 2, 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самотвердіючий — САМОТВЕРДІ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Який тужавіє сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін. Самотвердіючі суміші; Самотвердіючі пластмаси. Словник української мови у 20 томах