самотвердіючий

САМОТВЕРДІ́ЮЧИЙ, а, е, спец.

Який тужавіє сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін.

Самотвердіючі суміші;

Самотвердіючі пластмаси.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самотвердіючий — САМОТВЕРДІ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Який тужавіє сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін... Словник української мови в 11 томах