санний
СА́ННИЙ, а, е. Прикм. до са́ни.
Вітер зняв білу куряву, поволі замітаючи санний слід (Кочура, Зол. грамота, 1960, 399);
Коли санний поїзд на Марківку до «Дніпровського» дав «гудок відходу», раптом хтось затарабанив у двері (Хор., Ковила, 1960, 51);
Звалювали [червоноармійці] на мобілізовані в селах санні підводи котушки з телефонним дротом, обвішувались апаратами (Збан., Сеспель, 1961, 246);
// Пов’язаний з використанням саней, санок.
Герш у найближчу суботу устроїв [влаштував] санну поїздку за Дрогобич (Фр., VIII, 1952, 390);
Санний спорт;
// Придатний, зручний для їзди на санях.
Санна дорога була добра, але сніг був здоровий (Н.-Лев., III, 1956, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- санний — са́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- санний — -а, -е. Прикм. до сани. || Пов'язаний з використанням саней, санок. || Придатний, зручний для їзди на санях. Санний спорт — швидкісний спуск на гоночних санях штучними або природними трасами з віражами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- санний — СА́ННИЙ, а, е. Прикм. до са́ни. Вітер зняв білу куряву, поволі замітаючи санний слід (П. Кочура); Коли санний поїзд на Марківку до “Дніпровського” дав “гудок відходу”, раптом хтось затарабанив у двері (А. Словник української мови у 20 томах
- санний — Са́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- санний — Са́нний, -а, -е Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт. Ном. № 11433. Словник української мови Грінченка