санкюлот
САНКЮЛО́Т, а, ч., іст. Представник революційних народних мас часів французької буржуазної революції у кінці XVIII ст.
Відси кланяюсь платанам Препрославленим твоїм. А й прославлені за діло, Будуть славлені повік: Санкюлоти їх садили В дев’яносто третій рік (Рильський, III, 1961, 261);
// заст. Бунтар.
Був [Атта Троль] під впливом духа [духу] часу Щиродикий санкюлот (Л. Укр., IV, 1954, 197).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- санкюлот — санкюло́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- санкюлот — -а, ч., іст. Представник народних мас часів французької революції кінця 18 ст. || заст. Бунтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- санкюлот — САНКЮЛО́Т, а, ч., іст. Представник революційних народних мас часів французької буржуазної революції у кінці XVIII ст. Відси кланяюсь платанам Препрославленим твоїм. Словник української мови у 20 томах