сановитий
САНОВИ́ТИЙ, а, е.
1. Який має високий сан, чин.
Пана Лободу зустрічала [вдова] перший раз у сінях, як біскупового друга і сановитого гостя (Ле, Наливайко, 1957, 210);
Душопродавці сановиті, Лукавих істин гендлярі.. Вони йдуть шерегом навпроти, Бундючні, люті і товсті (Бажан, Роки, 1957, 207).
2. Показний; величний з вигляду.
Випестила бабуся собі на втіху Івашка; такий з його вийшов бравий парубок, високий, сановитий і такий гарний, що од його погляду дівчата тали (Стор., І, 1957, 135);
Сановитий шафар із двома челядниками.. розчинили двері до їдальні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сановитий — санови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- сановитий — (гість) вельможний, високий, сановний; (вигляд) поставний, ставний, імпозантний, презентабельний. Словник синонімів Караванського
- сановитий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- сановитий — -а, -е. 1》 Який має високий сан, чин. 2》 Показний; величний з вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сановитий — САНОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який має високий сан, чин. Пана Лободу зустрічала [вдова] перший раз у сінях, як біскупового друга і сановитого гостя (Іван Ле); Душопродавці сановиті, Лукавих істин гендлярі .. Вони йдуть шерегом навпроти, Бундючні, люті і товсті (М. Словник української мови у 20 томах
- сановитий — ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙ діал., ІМПОЗА́НТНИЙ книжн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙ книжн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови