1. Словник української мови у 20 томах

сановитий

САНОВИ́ТИЙ, а, е.

1. Який має високий сан, чин.

Пана Лободу зустрічала [вдова] перший раз у сінях, як біскупового друга і сановитого гостя (Іван Ле);

Душопродавці сановиті, Лукавих істин гендлярі .. Вони йдуть шерегом навпроти, Бундючні, люті і товсті (М. Бажан).

2. Показний; величний з вигляду.

Випестила бабуся собі на втіху Івашка; такий з його вийшов бравий парубок, високий, сановитий і такий гарний, що од його погляду дівчата тали (О. Стороженко);

Сановитий шафар із двома челядниками .. розчинили двері до їдальні (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сановитий — санови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сановитий — (гість) вельможний, високий, сановний; (вигляд) поставний, ставний, імпозантний, презентабельний. Словник синонімів Караванського
  3. сановитий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  4. сановитий — -а, -е. 1》 Який має високий сан, чин. 2》 Показний; величний з вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сановитий — ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙ діал., ІМПОЗА́НТНИЙ книжн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙ книжн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. сановитий — САНОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який має високий сан, чин. Пана Лободу зустрічала [вдова] перший раз у сінях, як біскупового друга і сановитого гостя (Ле, Наливайко, 1957, 210); Душопродавці сановиті, Лукавих істин гендлярі.. Словник української мови в 11 томах