сарафан
САРАФА́Н, а, ч.
1. Довгий чоловічий каптан особливого крою, який носили за часів давньої Русі.
2. Російське національне жіноче вбрання у вигляді довгої вільної сукні з застібкою посередині, без рукавів.
Вона стояла над розкритою скринею, тримаючи в руці квітчастий сарафан, що купив їй після весілля Демид на ярмарку (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 118).
3. Легка жіноча сукня без рукавів, звичайно на шлейках, бретелях, а також сукня такого крою з теплої тканини, яку одягають поверх кофти, светра і т. ін.
Софія Марківна, в картатому сарафані, з пишною короною золотого волосся на голові, переступила поріг (Коп., Земля.., 1957, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сарафан — сарафа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сарафан — -а, ч. 1》 Довгий чоловічий каптан особливого крою, що його носили за часів давньої Русі. 2》 Російське національне жіноче вбрання у вигляді довгої вільної сукні з застібкою посередині, без рукавів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сарафан — САРАФА́Н, а, ч. 1. Довгий чоловічий каптан особливого крою, який носили за часів давньої Русі. 2. Російське національне жіноче вбрання у вигляді довгої вільної сукні з застібкою посередині, без рукавів. Словник української мови у 20 томах