1. Словник української мови в 11 томах

сатанюка

САТАНЮ́КА, и, ч. і ж. Збільш. до сатана́.

— Дайте, каже, сюди сатанюку, Я з ним по-своєму поговорю (Мал., Звенигора, 1959, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сатанюка — сатаню́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сатанюка — див. сердитий; чорт Словник синонімів Вусика
  3. сатанюка — -и, ч. і ж. Збільш. до сатана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сатанюка — САТАНЮ́КА, и, ч. і ж. Збільш. до сатана́. – Дайте, каже, сюди сатанюку, Я з ним по-своєму поговорю (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  5. сатанюка — Сатанюка, -ки м. ув. отъ сатана. Словник української мови Грінченка