сатаня

САТАНЯ́, я́ти, с., розм.

1. Маленький сатана.

— Ех ви! Чорти називаєтесь?! Сатанята ви наївні! (Вишня, І, 1956, 451).

2. Жвава, пустотлива дитина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сатаня — сатаня́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сатаня — див. дитина; чорт Словник синонімів Вусика
  3. сатаня — -яти, с., розм. 1》 Маленький сатана. 2》 Жвава, пустотлива дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сатаня — САТАНЯ́, ня́ти, с., розм. 1. Маленький сатана. – Ех ви! Чорти називаєтесь?! Сатанята ви наївні! (Остап Вишня). 2. Жвава, пустотлива дитина. Словник української мови у 20 томах