сатаня
САТАНЯ́, я́ти, с., розм.
1. Маленький сатана.
— Ех ви! Чорти називаєтесь?! Сатанята ви наївні! (Вишня, І, 1956, 451).
2. Жвава, пустотлива дитина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сатаня — сатаня́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сатаня — див. дитина; чорт Словник синонімів Вусика
- сатаня — -яти, с., розм. 1》 Маленький сатана. 2》 Жвава, пустотлива дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сатаня — САТАНЯ́, ня́ти, с., розм. 1. Маленький сатана. – Ех ви! Чорти називаєтесь?! Сатанята ви наївні! (Остап Вишня). 2. Жвава, пустотлива дитина. Словник української мови у 20 томах