сатаня

сатаня́

-яти, с., розм.

1》 Маленький сатана.

2》 Жвава, пустотлива дитина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сатаня — сатаня́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сатаня — див. дитина; чорт Словник синонімів Вусика
  3. сатаня — САТАНЯ́, ня́ти, с., розм. 1. Маленький сатана. – Ех ви! Чорти називаєтесь?! Сатанята ви наївні! (Остап Вишня). 2. Жвава, пустотлива дитина. Словник української мови у 20 томах
  4. сатаня — САТАНЯ́, я́ти, с., розм. 1. Маленький сатана. — Ех ви! Чорти називаєтесь?! Сатанята ви наївні! (Вишня, І, 1956, 451). 2. Жвава, пустотлива дитина. Словник української мови в 11 томах