1. Словник української мови в 11 томах

свадьбування

СВАДЬБУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. свадьбува́ти.

Настав день весілля. Було воно дуже багате й славне. Але ми не будемо марнувати час коло свадьбування, а підемо далі (Три золоті сл., 1968, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свадьбування — свадьбува́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. свадьбування — СВАДЬБУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. свадьбува́ти. Настав день весілля. Було воно дуже багате й славне. Але ми не будемо марнувати час коло свадьбування, а підемо далі (В. Королевич). Словник української мови у 20 томах