1. Словник української мови в 11 томах

свербіння

СВЕРБІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. свербі́ти; свербіж.

При лупі й свербінні шкіри голови та випадінні волосся миють голову міцним відваром з суміші кори верби і коренів лопуха, взятих в рівних частинах (Лікар. рослини.., 1958, 109);

І хоча Опанасовичу до таланту Васильовича було далеко, як куцому до зайця, але й він інколи відчував свербіння в руках (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свербіння — свербі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. свербіння — -я, с. Стан за знач. свербіти; свербіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свербіння — СВЕРБІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. свербі́ти; свербіж. При лупі й свербінні шкіри голови та випадінні волосся миють голову міцним відваром з суміші кори верби і коренів лопуха, взятих в рівних частинах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. свербіння — СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст. Словник синонімів української мови