свердель

СВЕ́РДЕЛЬ, для, ч., діал. Свердел.

*У порівн. — Іди здоров, синашу! — сказав Дід і, закрутившися млинком на однім місці, пірнув у землю, мов той свердель (Фр., III, 1950, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свердель — све́рдель іменник чоловічого роду свердел діал. Орфографічний словник української мови
  2. свердель — -для, ч., діал. Свердел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свердель — СВЕ́РДЕЛЬ, для, ч., діал. Свердел. * У порівн. – Іди здоров, синашу! – сказав Дід і, закрутившися млинком на однім місці, пірнув у землю, мов той свердель (І. Франко). Словник української мови у 20 томах