1. Словник української мови в 11 томах

своєумство

СВОЄУ́МСТВО, а, с., розм. Властивість за знач. своєу́мний.

Мужиловський звелів здивованому сотнику викликати до замку удовиць тих чоловіків, яких скарано було за своєумство (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своєумство — своєу́мство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. своєумство — -а, с., розм. Властивість за знач. своєумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. своєумство — СВОЄУ́МСТВО, а, с., розм. Властивість за знач. своєу́мний. Мужиловський звелів здивованому сотнику викликати до замку удовиць тих чоловіків, яких скарано було за своєумство (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах