святенництво
СВЯТЕ́ННИЦТВО, а, с. Поведінка, дії святенника.
Уміння спостерігати навколишній світ, гуманістичний світогляд, нетерпимість до деспотизму й святенництва,.. — про ці якості комедіографії Мольєра писав у своїх літературно-критичних статтях Нечуй-Левицький (Рад. літ-во, 12, 1966, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святенництво — святе́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- святенництво — -а, с. Поведінка, дії святенника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святенництво — СВЯТЕ́ННИЦТВО, а, с. 1. Богомільність. 2. Удавано-набожна, лицемірна людина. Уміння спостерігати навколишній світ, гуманістичний світогляд, нетерпимість до деспотизму й святенництва, .. – про ці якості комедіографії Мольєра писав у своїх літературно-критичних статтях Нечуй-Левицький (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах