святкування
СВЯТКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. святкува́ти.
Він напустив на себе сум; дивлячись на нього, подумаєш: гірке йому і те ваше святкування (Мирний, III, 1954, 189);
Матроський хор посилено готувався до святкування Першого травня (Смолич, Мир.., 1958, 73);
Вона знає, що увечері, на урочистому святкуванні її ювілею у шахтарському клубі, почує ще багато добрих слів від батьків цих діток (Мокр., Острів.., 1961, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святкування — святкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- святкування — Дія за знач. святкувати Словник церковно-обрядової термінології
- святкування — -я, с. Дія за знач. святкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святкування — СВЯТКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. святкува́ти. Він напустив на себе сум; дивлячись на нього, подумаєш: гірке йому і те ваше святкування (Панас Мирний); З великою урочистістю й теплотою пройшло там [у Грузії] у 1951... Словник української мови у 20 томах
- святкування — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін. Словник синонімів української мови
- святкування — Святкува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)