1. Словник української мови в 11 томах

священнодійство

СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО, а, с.

1. рел. Церковний обряд; відправа, служба.

2. перен. Виконання якої-небудь справи з особливою урочистістю і поважністю, як обряду.

Бій для Васі був якимось священнодійством, ради якого башкир не давав пощади ні собі, ні своїм підлеглим (Гончар, III, 1959, 188);

Синявін надто ревниво ставився до музики, як до священнодійства (Ле, Міжгір’я, 1953, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. священнодійство — священноді́йство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. священнодійство — -а, с. 1》 рел. Церковний обряд; відправа, служба. 2》 перен. Виконання якої-небудь справи з особливою урочистістю і поважністю, як обряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. священнодійство — СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО, а, с. 1. рел. Церковний обряд; відправа, служба. 2. перен. Виконання якої-небудь справи з особливою урочистістю і поважністю, як обряду. Словник української мови у 20 томах
  4. священнодійство — ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Словник синонімів української мови