1. Словник української мови в 11 томах

свідомо

СВІДО́МО. Присл. до свідо́мий 2-5.

[Командор:] Що ж, вам було відомо, які вас тут повинності чекають. Свідомо ви обрали вашу долю, і ваше каяття прийшло запізно (Л. Укр., III, 1952, 380);

Іван Франко свідомо прагнув до єдиної літературної мови (Рильський, III, 1956, 79);

[Парвус:] Не випадком, а свідомо Руфін про нього Крусті розплескав! (Л. Укр., II, 1951, 443);

Граціані свідомо обдурював старого гетьмана (Тулуб, Людолови, II, 1957, 399);

— Ні, товаришу Попович,— продовжував Бондаренко. — Це якраз ви та ваші друзі хочете — свідомо чи несвідомо, це вже вам видніше,— забити клин між нами (Головко, II, 1957, 464).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свідомо — свідо́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. свідомо — див. навмисно Словник синонімів Вусика
  3. свідомо — Присл. до свідомий 2-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свідомо — СВІДО́МО. Присл. до свідо́мий 2–5. [Командор:] Що ж, вам було відомо, які вас тут повинності чекають. Свідомо ви обрали вашу долю, і ваше каяття прийшло запізно (Леся Українка); Іван Франко свідомо прагнув до єдиної літературної мови (М. Словник української мови у 20 томах
  5. свідомо — НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм. Словник синонімів української мови
  6. свідомо — Свідо́мо нар. 1) Извѣстно, знакомо. 2) Сознательно. Словник української мови Грінченка