1. Словник української мови в 11 томах

світовідчування

СВІТОВІДЧУВА́ННЯ, я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності, яке виявляється в почуттях, учинках, настрої.

У своїй поетиці, у своєму стилі, в своїм світовідчуванні Шевченко пройшов шлях такий же, який пройшли Пушкін і Міцкевич (Рильський, III, 1956, 244);

Соціалістична епоха сформувала нову людину, цілісну і цілеспрямовану, без роздвоєного світовідчування (Вітч., 8, 1958, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світовідчування — світовідчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. світовідчування — -я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності, яке виявляється в почуттях, учинках, настроях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світовідчування — СВІТОВІДЧУВА́ННЯ, я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності, яке виявляється в почуттях, учинках, настрої. У своїй поетиці, у своєму стилі, в своїм світовідчуванні Шевченко пройшов шлях такий же, який пройшли Пушкін і Міцкевич (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах