світськість

СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. сві́тський 2.

Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світськість — сві́тськість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. світськість — -кості, ж. Властивість за знач. світський 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світськість — СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. сві́тський 2. Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах