світськість
СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. сві́тський 2.
Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світськість — сві́тськість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- світськість — -кості, ж. Властивість за знач. світський 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- світськість — СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. сві́тський 2. Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах