секунда

СЕКУ́НДА, и, ж.

1. Одиниця виміру часу, що дорівнює ¹/₆₀ хвилини.

Марусяк підійшов, уперся в боки і декілька секунд стояв мовчки (Хотк., II, 1966, 208);

Стало тихо в їдальні. Тільки маятник стінного годинника повільно, розмірено одбивав секунди — тік-тік… (Головко, II, 1957, 582);

// Дуже короткий проміжок часу; мить.

Якусь секунду стояли [батько й син] в напруженні, потім рвонулись один до одного (Тют., Вир, 1964, 234);

Ще раз блиснув на секунду ліхтар і згас (Гончар, III, 1959, 259).

В одну́ секу́нду — дуже швидко; миттю.

Щось невиразне, але без краю прекрасне промайнуло перед ним в одну секунду (Гончар, III, 1959, 118);

Із секу́нди на секу́нду — найближчим часом, ось-ось.

Сам [командир], як і всі ми, прислухається: минула година, і ось-ось, із секунди на секунду, човен гойдне вибухом (Логв., Давні рани, 1961, 49);

У цю (ту) секу́нду — відразу, зараз же.

В залі блиснуло сотні вогнів… І в цю ж секунду один короткий зойк вирвався Мишкові з грудей (Мик., II, 1957, 103).

2. Одиниця вимірювання кутів і дуг, яка дорівнює ¹/₃₆₀₀ градуса і позначається двома скісними рисками (″) зверху цифри справа.

3. муз. Другий ступінь у діатонічній гамі.

Виразність фонетичного рисунка мови створюється не стільки по горизонтальних лініях гучності, скільки по вертикальних лініях добре виправданих інтонацій, підвищеннях та зниженнях голосу на терцію, квінту, секунду або навіть октаву (Худ. чит.., 1955, 125);

// Інтервал між двома сусідніми звуками в діатонічній гамі.

Збільшена секунда є одним з характерних інтервалів в українській народній пісні (Нар. тв. та етн., 5, 1966, 10).

4. муз. Інструмент в оркестрі, що веде другу партію; втора.

У домі Тобілевичів часто відбувалися концерти. Кропивницький навчив Івана грати на секунді, Миколу — на віолончелі (Життя Саксаганського, 1957, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секунда — див. мить Словник синонімів Вусика
  2. секунда — 1/60 хвилини; ЖМ. мить; МУЗ. втора. Словник синонімів Караванського
  3. секунда — -и, ж. 1》 Міжнародна одиниця часу. Секунда дорівнює 9 192 631 770 періодам (частотам) випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома Цезію-133 (с). || Дуже короткий проміжок часу; мить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. секунда — секу́нда (від лат. secunda – друга, наступна) 1. Основна одиниця часу в усіх системах одиниць. 2. Одиниця плоского кута – 1/3600 градуса, або 1/60 мінути. 3. Музичний інтервал між двома сусідніми ступенями звукоряду, иапр. до – ре. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. секунда — секу́нда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. секунда — [сеикунда] -ндие, д. і м. -н'д'і Орфоепічний словник української мови
  7. секунда — И, ж., див. секонд. Словник сучасного українського сленгу
  8. секунда — 1. мить 2. це 1/60 кола Словник чужослів Павло Штепа
  9. секунда — СЕКУ́НДА, и, ж. 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/60 хвилини. Марусяк підійшов, уперся в боки і декілька секунд стояв мовчки (Г. Хоткевич); Стало тихо в їдальні. Тільки маятник стінного годинника повільно, розмірено одбивав секунди – тік-тік... (А. Словник української мови у 20 томах
  10. секунда — Секу́нда, -ди, -ді; -ку́нди, -ку́нд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. секунда — (від лат. secunda — друга) — 1. Один з основних інтервалів, утворений сусідніми ступенями звукоряду. Позначається цифрою 2. Мала С. — 1 1/2 тони; велика С. — 1 тон; збільшена С. — 1 1/2 тони. 2. Другий ступінь від того, що заданий. Словник-довідник музичних термінів
  12. секунда — 1. (с), одиниця часу в системі СІ; дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133; 2. (”) одиниця вимірювання плоского кута 1” = 1’/60 = (π/648000) рад — 4,848137∙10-6 рад. Універсальний словник-енциклопедія
  13. секунда — в одну́ секу́нду. Дуже швидко; миттєво. Щось невиразне, але без краю прекрасне промайнуло перед ним в одну секунду (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  14. секунда — Секунда, -ди ж. При игрѣ на торбанѣ: второй изъ четырехъ верхнихъ тоновъ. тонь la. КС. 1892. ІІІ. 383. Словник української мови Грінченка