селючок

СЕЛЮЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до селю́к.

— Як же — ми без тебе вдаватимем кумедії? Коли б цей селючок… — І Данило кивнув на Михайлика. — Якби він погодився до нас пристати… то, може, як-небудь і впоралися б (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 362).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селючок — див. селянин Словник синонімів Вусика
  2. селючок — СЕЛЮЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до селю́к. – Як же – ми без тебе вдаватимем кумедії? Коли б цей селючок... – І Данило кивнув на Михайлика. – Якби він погодився до нас пристати... то, може, як-небудь і впоралися б (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  3. селючок — селючо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. селючок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до селюк. Великий тлумачний словник сучасної мови