сенсуалізм

СЕНСУАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання.

Кладучи в основу своїх дидактичних принципів філософію сенсуалізму, Я. А. Каменський прийшов до ряду думок, правильних в основі (Наука.., 4, 1957, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сенсуалізм — Філософський погляд, згідно з яким джерелом пізнання (знання) є чуттєві враження, трактовані або як відбиток дійсності (матеріалізм), або як єдина доступна дійсність (ідеалізм суб'єктивний). Універсальний словник-енциклопедія
  2. сенсуалізм — сенсуалі́зм (франц. sensualisme, від лат. sensus – почуття, відчуття) напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань. У матеріалістичному С. відчуття розглядаються як відображення об’єктивної реальності, в ідеалістичному – як суб’єктивний стан свідомості. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. сенсуалізм — Сенсуалі́зм, -му Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сенсуалізм — СЕНСУАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання. Кладучи в основу своїх дидактичних принципів філософію сенсуалізму, Я. А. Каменський прийшов до ряду думок, правильних в основі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. сенсуалізм — сенсуалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. сенсуалізм — -у, ч. Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови