сенсуалізм
сенсуалі́зм
-у, ч.
Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сенсуалізм — сенсуалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сенсуалізм — СЕНСУАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання. Кладучи в основу своїх дидактичних принципів філософію сенсуалізму, Я. А. Каменський прийшов до ряду думок, правильних в основі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сенсуалізм — сенсуалі́зм (франц. sensualisme, від лат. sensus – почуття, відчуття) напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань. У матеріалістичному С. відчуття розглядаються як відображення об’єктивної реальності, в ідеалістичному – як суб’єктивний стан свідомості. Словник іншомовних слів Мельничука
- сенсуалізм — Філософський погляд, згідно з яким джерелом пізнання (знання) є чуттєві враження, трактовані або як відбиток дійсності (матеріалізм), або як єдина доступна дійсність (ідеалізм суб'єктивний). Універсальний словник-енциклопедія
- сенсуалізм — Сенсуалі́зм, -му Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сенсуалізм — СЕНСУАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання. Кладучи в основу своїх дидактичних принципів філософію сенсуалізму, Я. А. Каменський прийшов до ряду думок, правильних в основі (Наука.., 4, 1957, 28). Словник української мови в 11 томах