серафим

СЕРАФИ́М, а, ч. В іудейській та християнській релігії — ангел вищого рангу, якого зображували з шістьма крилами.

Увага Черниша прикута до кладовища.. Він обшукує поглядом той прямокутник, що лисніє мармуровими плитами, надмогильними стовпцями, біліє крилатими серафимами. Лейтенант знає, що за кожним тим благодушним серафимом причаївся автоматник (Гончар, III, 1959, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Серафим — Серафи́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. серафим — -а, ч. В іудейській та християнській релігіях – ангел вищого рангу, зображуваний із шістьма крилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Серафим — д.-євр.; sdraphun (мн. від saraph) — вогненний, полум'яний; буквально: вогненні ангели. Сіма; Фіма. Власні імена людей. Словник-довідник
  4. серафим — СЕРАФИ́М, а, ч. В іудейській та християнській релігії – ангел вищого рангу, якого зображували з шістьма крилами. Увага Черниша прикута до кладовища .. Словник української мови у 20 томах
  5. серафим — Серафи́м, -ма; -фи́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. серафим — Зображення сил небесних у вигляді дитячої голівки з шістьома крилами, з яких два показувались над головою, другі — нижче голови, а ще два крила простирались з боків. Було поширено у християнських храмах. Архітектура і монументальне мистецтво