серафим

серафи́м

-а, ч.

В іудейській та християнській релігіях – ангел вищого рангу, зображуваний із шістьма крилами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Серафим — Серафи́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Серафим — д.-євр.; sdraphun (мн. від saraph) — вогненний, полум'яний; буквально: вогненні ангели. Сіма; Фіма. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. серафим — СЕРАФИ́М, а, ч. В іудейській та християнській релігії – ангел вищого рангу, якого зображували з шістьма крилами. Увага Черниша прикута до кладовища .. Словник української мови у 20 томах
  4. серафим — Серафи́м, -ма; -фи́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. серафим — СЕРАФИ́М, а, ч. В іудейській та християнській релігії — ангел вищого рангу, якого зображували з шістьма крилами. Увага Черниша прикута до кладовища.. Словник української мови в 11 томах
  6. серафим — Зображення сил небесних у вигляді дитячої голівки з шістьома крилами, з яких два показувались над головою, другі — нижче голови, а ще два крила простирались з боків. Було поширено у християнських храмах. Архітектура і монументальне мистецтво