1. Словник української мови в 11 томах

середовий

СЕРЕДО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

1. розм. Який є, міститься в середині чого-небудь; внутрішній.

Середо́ве́ са́ло — здір.

Коли надворі хурделить, люди не дуже квапляться до млина. На такий день всяк має в запасі мірку муки, може вчинити з неї пиріжки з горохом, млинці на середовому салі або що інше (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 163);

Середо́ви́й ключ — ключ до замків, вмонтованих у середину дверей, до внутрішніх засувів тощо.

До сієї комори треба середовий ключ, бо вона запирається з середини (Сл. Гр.).

2. Вигот. із середньої частини чого-небудь.

Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (Стельмах, II, 1962, 114).

3. рідко. Те саме, що сере́дній 1, 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. середовий — -ова, -ове. 1》 розм. Який є, міститься всередині чого-небудь; внутрішній. Середове сало — здір. Середовий ключ — ключ до замків, вмонтованих усередину дверей, до внутрішніх засувів тощо. 2》 Вигот. із середньої частини чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що середній 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. середовий — СЕРЕДО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. 1. розм. Який є, міститься в середині чого-небудь; внутрішній. 2. Вигот. із середньої частини чого-небудь. Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах). 3. рідко. Те саме, що сере́дній 1, 2. Словник української мови у 20 томах
  3. середовий — Середо́ви́й, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екатер. у. (Залюб.). Сало середове. Словник української мови Грінченка