середовище

СЕРЕДО́ВИЩЕ, а, с.

1. спец. Речовина, тіла́, що заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості; сфера.

Такі форми фосфорних добрив, як фосфоритне борошно,.. розчиняються краще в кислому середовищі (Хлібороб Укр., 6, 1965, 10).

∆ Живи́льне середо́вище див. живи́льний.

2. Сукупність природних умов, у яких проходить життєдіяльність якого-небудь організму.

Організм немислимий без потрібних для його існування умов зовнішнього середовища (Ком. Укр., 3, 1963, 61);

Зміни в кліматі привели до помітних змін навколишнього природного середовища, в якому жили первісні люди (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 13);

Деякі живі істоти часом реагують на такі незначні зміни фізичних умов оточуючого середовища, що їх не спроможні помітити не тільки людина, а й найчутливіші прилади (Наука.., 10, 1965, 44).

3. Соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; оточення.

В буржуазному суспільстві, основаному на приватній власності, на експлуатації людини людиною, особа перебуває в непримиренному конфлікті з суспільним середовищем (Ком. Укр., 2, 1962, 35);

Він бачив середовище, в яке потрапила Тася (Дмит., Розлука, 1957, 93);

Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства (Досв., Гюлле, 1961, 102);

Виходячи з того, що середовище відіграє важливу роль у вихованні і розвитку людини, Шевченко надавав величезного значення впливу громади на мораль окремої людини (Наука.., 3, 1961, 12);

// Сукупність людей, зв’язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів і т. ін.

..вплив народницьких ідей на російське революційне середовище з разючою швидкістю пішов на спад (Ленін, 8, 1970, 74);

У середовище селянське, у сім’ю славний дідуган вносив приємну теплінь, приємну розраду (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 72);

Український народ висунув з свого середовища багато талановитих народних поетів-співців, музикантів, художників (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 11);

Літературне середовище.