середовище

СЕРЕДО́ВИЩЕ, а, с.

1. спец. Речовина, тіла́, що заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості; сфера.

Такі форми фосфорних добрив, як фосфоритне борошно, .. розчиняються краще в кислому середовищі (з наук. літ.).

2. Сукупність природних умов, у яких проходить життєдіяльність якого-небудь організму.

Організм немислимий без потрібних для його існування умов зовнішнього середовища (з публіц. літ.);

Зміни в кліматі привели до помітних змін навколишнього природного середовища, в якому жили первісні люди (з наук. літ.);

Деякі живі істоти часом реагують на такі незначні зміни фізичних умов оточуючого середовища, що їх не спроможні помітити не тільки людина, а й найчутливіші прилади (з наук.-попул. літ.).

3. Соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; оточення.

Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства (Олесь Досвітній);

Виходячи з того, що середовище відіграє важливу роль у вихованні і розвитку людини, Шевченко надавав величезного значення впливу громади на мораль окремої людини (з наук.-попул. літ.);

// Сукупність людей, зв'язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів і т. ін.

У середовище селянське, у сім'ю славний дідуган вносив приємну теплінь, приємну розраду (О. Ковінька);

Український народ висунув з свого середовища багато талановитих народних поетів-співців, музикантів, художників (з наук. літ.);

Цього разу на виставці чомусь нема картин ще однієї жінки з середовища Мане-Вікторини Меран, особи напродив легковажної і талановитої (М. Слабошпицький);

Літературне середовище.

△ (1) Географі́чне середо́вище – навколишня природа, одна з матеріальних умов життя суспільства;

(2) Дисперсі́йне середо́вище – середовище, в якому знаходяться частини подрібненої речовини;

(3) Живи́льне середо́вище, біол. – середовище, яке застосовується для вирощування, розмноження живих організмів.

Мікробів вирощують штучно на спеціальних живильних середовищах (в лабораторних умовах) (з навч. літ.);

(4) Пожи́вне середо́вище:

а) розчин, застосовуваний у мікробіології для вирощування бактерій, грибків, водоростей.

Він [С. М. Виноградський] розробив і вперше ввів у мікробіологічну практику метод так званого вибірного поживного середовища, яке створювало умови для розмноження тільки певного виду мікробів (з наук.-попул. літ.);

б) взагалі те, що є основою вирощування, розвитку якого-небудь організму.

Рослини .. були використані [в космічному кораблі] як поживне середовище для вирощування молюсків (з наук. літ.).